Періодично ми цікавимося у молочних ферм щодо того, а про що конкретно їм було би цікаво дізнатися. Ми були дуже здивовані, коли велика кількість зоотехніків попросили розказати про годівлю тварин капустою та бобами. Своїм досвідом поділився Євген Орлов, фахівець із годівлі ВРХ.

У годівлі великої рогатої худоби капустою є свої переваги, адже це дуже соковитий корм, в ньому міститься лише 8-10% сухої речовини. Але інша сторона медалі – в цьому кормі міститься дуже мало енергії та, відповідно, навіть в перерахунку на суху речовину рівень протеїну є досить низьким, до 8%. Це навіть не вміст, це просто сліди енергії та білку, якщо ми будемо порівнювати капусту з іншими компонентами корму.

Якщо перевести цей корм в грошовий еквівалент, то капуста – це дуже збитковий компонент. Навіть якщо оцінити її в 1 гривню за кілограм, це все одно дуже дорого, тому що фактично, з точки зору годівлі корови, – це просто вода. Наприклад, якщо ми даватимемо корові 10 кг капусти в день, що дорівнюватиме 10 гривням, то молока ми отримаємо в кращому випадку 0,01 літри. Тому я взагалі не розглядаю капусту, як один із складових раціону корови. Краще ті самі гроші витратити на купівлю зерна кукурудзи, адже від 1 кг кукурудзяної дерті ми гарантовано отримаємо 2 літри молока згідно енергетичного вмісту цього компоненту корму, а від вищезгаданої капусти ми не отримаємо і двохсот грамів молока.

Ще одна причина «проти» – капуста містить дуже багато такого елементу, як калій, а це, в свою чергу, збільшує кількість випадків діареї у господарстві.

На своїй практиці я зустрічав господарства, які, маючи поля та вирощуючи на них капусту, збирали її, привозили на ферму, а потім просто розкидали її насипом коровам, проте ефекту від такого методу немає взагалі. Адже капуста – це корм, який досить швидко псується. Якщо ми її введемо в раціон, специфічний запах зіпсованої капусти ми почуємо вже через півдня.

Згодовування капусти тваринам може бути варіантом для невеликого фермерського господарства, які це роблять для утилізації вирощуваних культур, але ніяк не для серйозного економічно-ефективного молочного бізнесу.

З приводу бобів – вони мають свою перспективу в плані того, що вони містять 30% протеїну. Є господарства, які мають достатньо високу продуктивність, наприклад, отримуючи з гектару поля до 5 тон кормових бобів і тоді, відповідно, вони мають можливість використовувати цей компонент корму для здешевлення раціону за рахунок зменшення використання соняшникового шроту та інших компонентів. При використанні бобів в раціонах корів, можна давати до 3 кг на голову.

Але слід пам’ятати, що білкова кормова сировина дуже відрізняється за змістом сирого протеїну і його розщеплюваністю у рубці. На відміну від соєвого шроту сирий протеїн бобів і гороху розщеплюється значно сильніше в рубці – до 85%. Тому боби і горох не цілком задовольняють вимоги високопродуктивних корів і молодняку ​​першого року життя в якості білка. А тому у молодняку ​​ВРХ першого року життя і високопродуктивних корів, у яких більш високі вимоги до якості білка, раціон повинен містити покупні корми, такі як соєвий або ріпаковий шрот, пивна дробина або кукурудзяний глютен (глютеновий корм). Це кормова сировина в порівнянні з власне вирощеними зернобобовими культурами має більш високий вміст стабільного в рубці білка. А от для корів з середньою молочною продуктивністю, молодняку ​​другого року життя і бичків на відгодівлі соєвий шрот можна замінити більш вигідними за ціною білковими кормами. Поживна цінність білкової кормової сировини