Система освітлення практично не впливає на життєдіяльність свинокомплексу і, на відміну від систем вентиляції, опалення або гноєвидаления, помилкові технічні рішення в організації освітлення не можуть спричинити серйозних збитків. Однак не варто зовсім скидати з рахунків вплив світла, адже завдяки його грамотному регулювання можна до 20% підвищити прирости у свиней.

Прояв статевих рефлексів, обмін речовин, ріст і розвиток потомства регулюються у тварин світловим режимом. Для освітлення тваринницьких приміщень використовуються два основних джерела світла: природнє і штучне. В історії свинарства були і затемнені свинарники, і дуже світлі, і з ультрафіолетовими лампами, і з інфрачервоним освітленням. Дослідним шляхом як вітчизняні, так і зарубіжні фахівці прийшли до висновку, що для дорощування і відгодівельного поголів’я освітлення не повинно бути яскравим, досить навіть напівтемряви. Завдяки цьому на свинокомплексах можна економити кошти на електроенергію.

Зараз в Європі корпуси для дорощування і відгодівлі поросят будують без вікон, оскільки яскраве світло стимулює активність тварин, гри, бійки, що знижує прирости, тому і штучне освітлення для них може бути мінімальним.

Деякі свинокомплекси зараз теж відмовляються від природного освітлення і будують корпуси без вікон, але все-таки фахівці-практики рекомендують робити віконні прорізи – в разі пожежі, задимлення або просто знеструмлення будівлі співробітники зможуть зорієнтуватися і знайти вихід.

Проектувати систему освітлення необхідно відповідно до встановлених норм: скільки люкс належить бути на 1 м2 площі. Освітлення свинокомплексу не повинно бути занадто яскравим і різким. Яскраве світло негативно позначається на психіці свиней, але тримати тварин в темряві теж не рекомендується.

Світловий коефіцієнт для свинокомплексів визначається по співвідношенню площі частини вікон до площі підлоги. Для кнурів-плідників, супоросних і підсисних свиноматок світловий коефіцієнт повинен знаходитися в межах 1: 12-15, а для відгодівельного поголів’я і поросят на дорощуванні 1: 15-20. В останні роки як в нашій країні, так і за кордоном при будівництві корпусів для відгодівлі та дорощування молодняку ​​помітні тенденції скорочення площі віконних прорізів. Це пов’язано з бажанням скоротити витрати на будівництво (вартість квадратного метра вікна майже в 2 рази вище такої ж площі цегляної кладки) і знизити тепловтрати. Тому системи освітлення на свинокомплексах краще комбінувати: якщо використовувати тільки природне світло, потрібно робити більше вікон, а це призведе до тепловтрат (через віконні прорізи відбувається до 40% від загальних тепловтрат будівлі) і зайвих витрат при будівництві. Якщо ж зовсім відмовитися від вікон, то серйозно зростуть витрати на електроенергію.

Коефіцієнт природної освітленості в приміщеннях для кнурів-плідників, свиноматок і молодняку ​​свиней повинен складати 1,2%, освітленість світильниками – 75-100 лк. Для відгодівельного поголів’я ці показники повинні бути відповідно 0,5% і 25-30 лк. Щоб створити найбільш оптимальний світловий ефект, планування віконних прорізів виконують з таким розрахунком, щоб від низу вікна до підлоги була не менше 1,2 м. Важливо пам’ятати, що освітленість в приміщенні залежить не тільки від природних і штучних джерел світла, але і від чистоти стекол і відбиття світла від стін, стелі і межстаночного обладнання. Наприклад, тільки за рахунок внутрішньої побілки свинарників освітленість зростає на 25-30%.

Напівтемрява – помічник приростів

Освітлення впливає на біологічні ритми свиней і при створенні оптимальних умов нормалізує білковий, мінерально-вітамінний і вуглеводний обміни, що підвищує продуктивність і відтворення поголів’я. Зниження освітленості до розумних меж призводить до більш спокійної обстановки серед поросят, особливо на відгодівлі, і сприяє збільшенню середньодобових приростів при зменшенні конверсії кормів.

Чим яскравіше світло в корпусі, тим вище рухова активність і агресивність поросят, вони починають битися, кусатися, проявляється канібалізм, а це серйозна проблема, з якою доводиться боротися, вішати іграшки, використовувати засоби, що відбивають запах.

Яскраве освітлення в свинарниках призводить до подовження термінів адаптації після переведення поросят в нові приміщення. Тому варто знижувати яскравість освітлення, щоб тварини більше спали. Зниження інтенсивності і тривалості освітлення в приміщеннях для дорощування і відгодівлі до 5-7 лк призводить до скорочення активності тварин, але не робить істотного впливу на стан їх здоров’я. При освітленості 100-150 лк свині на відгодівлі відпочивають 78% часу доби, а при 5-10 лк – 88%, що призводить до більш ефективного використання енергії кормів.

Завдяки такому регулюванню освітлення можна до 20% підвищити прирости, але в залежності від продуктивного фону: якщо він низький (середньодобовий приріст становить 400-500 г/гол.), То зміна умов утримання (зниження яскравості світла) може різко підняти прирости, якщо ж спочатку фон високий (при приростах 850-950 г/гол. на добу), то прирости можуть вирости лише на 4-5%. Конверсія корму в частково затемнених приміщеннях підвищується на 8-10%.

Існує думка, що при цьому збільшується осаленість туш, оскільки тварини більше лежать, йде інтенсивне жировідкладення, але це не так. На осаленість більше впливає генотип і термін відгодівлі. Раніше за нормами він становив 240-280 днів, зараз на сучасних свинокомплексах від народження поросят до їх здачі на м’ясокомбінат проходить лише 165-180 днів, доведено, що за такий час вони просто не встигають набрати багато жиру. Але, звичайно, якщо довго відгодовувати свиней в умовах недостатнього освітлення, то жировідкладення буде більше, ніж при світлі, але так працювати не варто.

Зарубіжні фахівці проводили досвід на одному свинокомплексі: відібрали 135 підсвинків у віці 4 місяців і розмістили їх в п’яти станках по 25-27 голів: перший, другий і третій станки в затемненій частині приміщення (зниження освітленості з 200-250 лк до 5 10 лк), четвертий і п’ятий – при звичайному освітленні, термін відгодівлі становив 120 днів. Рухова активність поголів’я в затемненій частині приміщення виявилася нижче на 33,2% при збільшенні часу на відпочинок на 6,4%.

Свині в затемнених умовах менше рухалися і швидше заспокоювалися, рідше вставали і лягали. В кінці відгодівлі при перегоні тварин на вагову, під час навантаження в автомобіль і вивантаження на м’ясокомбінаті видимих ​​змін ослаблення кінцівок у поросят дослідних груп у порівнянні з контролем не було відзначено. При цьому середньодобовий приріст у дослідній групі був на 10,7% вище, ніж на контролі.

Світло для відтворення

Що стосується відтворення, то для племінних свиней зниження освітленості небажане, бо у кнурів і свиноматок можуть зменшитися статева активність і кількість поросят в опоросі. Крім того, свиноматкам в секторі запліднення обов’язково потрібно як природне освітлення (не менше 80 лк на 1 м3), так і штучне.

Доцільно дотримуватися освітлення приміщень на рівні 150-200 лк – такі умови позитивно впливають на відтворювальні якості тварин. Додаткове освітлення приміщень для кнурів на рівні 100-150 лк протягом 9-10 годин покращує статеву потенцію виробників і якість сперми. Свиноматки, вирощені в темряві або при недостатньому за інтенсивністю та тривалістю освітленні (6 годин, 5-10 лк) мають меншу на 18-26% масу матки і яєчників, а у кнурів маса сім’яників буде на 21% нижче в порівнянні з тваринами, вирощеними на світлі.

На відміну від птахівництва, де активно застосовують регулювання світлового режиму, штучно збільшуючи кількість днів в році до 370-375, для свиней краще природний світловий режим. Як тільки ми починаємо змінювати тривалість світлового дня, зростають трудовитрати і витрати на виробництво.

Наприклад, в результаті дослідів з вивчення впливу подовженого світлового дня (до 17 годин) і укороченого (8 годин) на продуктивність свиноматок було встановлено, що відхилення від тривалості природної освітленості негативно позначається на їхньому здоров’ї та продуктивності. Приміщення для утримання кнурів-плідників, маток, поросят-сосунов і поросят-відлучників, ремонтного молодняка повинні освітлюватися 16 годин на добу, тривалість освітлення для свиней на відгодівлі – 10 годин на добу.

Для молодняку ​​при недостатньому освітленні можна використовувати УФ-лампи. Добре було б проводити УФ-опромінення в наступному режимі: перший день – 20 хвилин, другий – 40 хвилин, третій – 1 година. З 3-го по 10-й день життя поросят УФ-лампи включають три рази по 40 хвилин у денний час. У період з 10-го по 15-й день УФ-лампи відключають, а потім з 15-го по 30-й день знову включають 3 рази по 4 хвилини в денний час.

Однак встановлено, що нічого страшного не станеться, якщо від цього відмовитися: на сучасних свинокомплексах цілком обходяться без ультрафіолетового опромінення молодняка і отримують прекрасні результати, пішли від використання таких ламп і зайвих витрат в Європі і в Китаї. Головне – працювати з хорошою генетикою і правильно годувати тварин. Зміна світлового режиму на слабкому тлі, звичайно, більш сприятливо вплинуть на виробництво, але витрати при цьому зростуть.

Автомат або вручну

У тваринницьких приміщеннях передбачається два види освітлення: технологічне і чергове. Технологічне освітлення забезпечує необхідний світловий клімат для тварин і нормальні умови бачення для персоналу, чергове – служить для спостереження за свинями в нічний час. Чергове освітлення забезпечується 10% світильників загального освітлення в корпусах, де утримуються свині, і 15% світильників в цеху опоросу.

Чергове освітлення повинно бути цілодобовим. Технологічне освітлення приміщень для свиней рекомендується виконувати тонкими лампами Т5 (діаметром 16 мм) і компактними люмінесцентними лампами. Для зменшення впливу запиленості на світловий потік ламп варто використовувати рефлекторние лампи. Зазвичай при дворежимним технологічному освітленні світильники кожного ряду через один об’єднують в дві групи, що включаються окремо. Одна група забезпечує біологічно необхідну освітленість протягом 16 годин (наприклад, з 5 до 21 години), інша група рядів світильників, ближніх до вікон, для економії електроенергії в світлий час доби не працює, а включається лише тоді, коли рівень природного освітлення зменшиться нижче заданого значення. Освітлення управляється або в ручному режимі, або програмним реле часу і фотореле, контролюючими освітленість поблизу вікон приміщення.

Природно, до освітлювальних приладів для свинокомплексів пред’являється ряд вимог: вони повинні бути герметичними, безпечними для тварин (світильники не повинні тріскатися або лопатися), водонепроникними. Світильники повинні відповідати вимогам, що пред’являються до електроприладів, що працюють в агресивному середовищі, і мати протипожежні ковпаки.

Систему освітлення можна автоматизувати, щоб під час вступу природного світла автоматично знижувалася яскравість штучного освітлення, але на практиці таких рішень немає.

Зазвичай у денний час, якщо дозволяють віконні прорізи, для економії електроенергії світильники просто вимикають вручну. Автоматичні енергозберігаючі системи включення-виключення світла доцільніше використовувати в коридорах, галереях, де ходять співробітники, які обслуговують свинокомплекс. Хоча подібні системи з фотодатчиками і диммерами могли б бути корисні і в корпусах, де утримуються тварини – при недостатньому освітленні можна плавно автоматично додавати світло. Можливо, свинарі не вважають серйозною статтею витрат витрати на освітлення, тому не впроваджують енергозберігаючі системи, а дослідів, які наочно демонструють можливу економію, не проводилося.

Оскільки система освітлення не є життєво важливою для свинокомплексу, байдуже, буде вона автоматизована чи ні, але, звичайно, людський фактор при ручному управлінні освітленням присутній, адже співробітник може забути включити або вимкнути світло.

Помилки не фатальні

Якщо говорити про помилки при проектуванні систем освітлення, то набагато гірше занадто яскраве освітлення, ніж його недолік. Помилки при проектуванні системи освітлення пов’язані з тим, що не дотримуються належні норми. Виправити помилки, звичайно, можна, але це вимагає додаткових витрат. Наприклад, якщо природне освітлення вийшло занадто яскравим, завжди можна заклеїти вікна плівкою, якщо ж світла мало, необхідно збільшувати віконні отвори, що проблематичніше, або компенсувати недолік світла додатковим штучним освітленням, що також пов’язано із зайвими витратами – на електроенергію.

В цілому витрати на систему освітлення свинокомплексів при будівництві несуттєві – не більше 2-3% загальних витрат.

Хоч помилки з освітленням і не можуть привести до серйозних проблем і втрат, як помилки в проектуванні системи опалення або вентиляції, все-таки варто пам’ятати, що на роботі свинокомплексу і продуктивності тварин може позначитися будь-яка дрібниця, аж до відсутності у поросят іграшок, оскільки тут все взаємопов’язано.