Як здійснювати контроль та діагностику хвороби, до яких превентивних заходів вдаватися аби попередити її, як лікувати.

Ігор Святний, лікар ветеринарної медицини, нутріціоніст, технічний спеціаліст зі свинарства

Оскільки лікування клінічно виражених форм гемофільозного серозиту економічно невигідне, бо перехворілі поросята різко відстають у рості та розвитку, а з часом більшість із них гине, ми вирішили в черговий раз нагадати про методи профілактики та вчасну діагностику.

Хто хворіє?

Основною групою тварин, яких вражає захворювання, є поросята до 3-місячного віку, найчастіше в період у 8-15 днів після відлучення від свиноматки. Але ознаки захворювання можуть проявлятися навіть в середині відгодівлі.

Джерелом збудника стандартно виступають вже заражені на гемофільозний полісерозит поросята, свиноматки та ремонтні свинки, які є носіями гемофільної палички, однак можливе зараження здорових поросят через корми та воду. Прояв хвороби частіше спостерігається в період сильних холодів, хоча не варто забувати про неї і в інші періоди року.  Важливим фактором появи даного захворювання на господарстві також є зниження опірності організму тварин внаслідок різноманітних порушень в утриманні поросят. Це може бути або раптова зміна температури, або інші серйозні відхилення від оптимальних показників мікроклімату.

Які клінічні прояви?

Діагноз на хвороби Глдссера починається на фермі з ідентифікації клінічних симптомів. H. parasuis викликає кілька клінічно-патологічних картин:

• хвороба Глесера (полісерозит з характерними ураженнями серця та оболонок, грудної порожнини та суглобів);
• септицемія без полісерозита;
• респіраторний дистрес (розлад) – синдром, пов’язаний з пневмонією.

Гострий перебіг захворювання характерний при першій появі бактерії на фермі, яка і може вразити від 10 до 50% поросят на дорощуванні. При гострому спалаху хвороби ми будемо спостерігати клінічні ураження характерні для хвороби Глесера, а саме виникнення фібринозного полісерозита і поліартриту. У вражених тварин може бути висока температура (41,5 ºC), кашель, черевний тип дихання, запалені суглоби і неврологічні симптоми, такі як плавальні рухи кінцівками при лежані на боку, тремор, висовування язика, так як в деяких випадках бактерія викликає запалення оболонок мозку.

Тварини, які перенесли гостру форму хвороби або мали високу напруженість імунітету під час відлучення, можуть бути вражені хронічною формою полісерозита і фібринозного артриту. Ці хронічні враження головним чином викликають зниження приростів і підвищення конверсії без видимих клінічних проявів. Деякі з вражених тварин можуть загинути від серцевої недостатності з фібринозним перикардитом.

Що робити, щоб попередити появу хвороби?

По-перше, дотримуйтеся ветеринарно-санітарних правил та принципу пусто-зайнято на дорощуванні і відгодівлі. Проводити ретельну дезінфекцію, звертаючи на кількість діючої речовини в комерційному препараті і час експозиції. Перед дезінфекцією ретельне прибирання і мийка з використанням лужних миючих засобів в концентрації не менше 3% діючої речовини. Миючі засоби бажано наносити за допомогою піноутворюючої насадки.

По-друге, потрібно на систематичній основі попереджувати виникнення будь-яких стресів на підприємстві. Особливо температурних, а також незаплановане перегрупування тварин. За наявності в господарстві вірусів імуносупресорів (РРСС, цирковірус, хвроба Ауєскі) обов’язкова вакцинація проти цих збудників. А цирковірус є в кожному господарстві.

По-третє, у неблагополучних господарствах, де є постійні клінічні прояви хвороби Глесера на дорощуванні та відгодівлі,  слід вакцинувати свиноматок та ремонтних свинок. Вакцинації проводять в строки і в дозах, згідно настанов від виробника вакцини.